Податки в Польщі: все, що потрібно знати фізичним особам і бізнесу

У Польщі, як і в будь-якій країні, громадяни та підприємства сплачують податки. Податки – це обов’язкові платежі державі, які йдуть на утримання шкіл, лікарень, доріг та інших суспільних потреб. У цій статті ми детально і простими словами розглянемо систему оподаткування Польщі. Ми поговоримо про податки для фізичних осіб (тобто для звичайних людей), податки для бізнесу, які є пільги та знижки, особливості для іноземців (наприклад, українців) і останні зміни в польських законах. Стаття структурована за темами з підзаголовками і списками, щоб було легко читати і розуміти навіть підлітку 12 років.

Податки для фізичних осіб

Польща має прогресивну систему оподаткування доходів фізичних осіб. Це означає, що люди з більшими доходами платять вищий відсоток податку, а з меншими доходами – нижчий відсоток. Окрім податку на доходи (зарплати, прибутки), працівники ще сплачують соціальні внески та медичний внесок. Розглянемо кожен із цих елементів детальніше.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Що це таке: Податок на доходи фізичних осіб (пол. PIT – Personal Income Tax) – це податок на гроші, які людина заробляє. Сюди входить зарплата, доходи від власного бізнесу (якщо ви підприємець), доходи від оренди чи інших джерел. У Польщі діє прогресивна шкала оподаткування.

Скільки треба платити: Є дві основні ставки ПДФО:

• 12% – застосовується до річного доходу до 120 000 злотих (PLN).
• 32% – на частину річного доходу, що перевищує 120 000 PLN.

Крім того, існує неоподатковуваний мінімум – 30 000 PLN на рік. Це означає, що перші 30 тисяч зароблених злотих не оподатковуються взагалі. Фактично, людина, яка заробляє менше 30 000 PLN на рік, не платить податок на доходи. Якщо дохід більший, податок рахується тільки з суми понад цей мінімум. Наприклад, якщо хтось за рік отримав 50 000 PLN, то податок 12% береться лише з 20 000 PLN (що понад 30 000 PLN).

Приклади: Уявімо:

• Анна заробляє 2 500 PLN на місяць (це 30 000 PLN на рік). Вона не платить ПДФО, бо весь її річний дохід у межах неоподатковуваної суми.
• Богдан заробляє 5 000 PLN на місяць (60 000 PLN на рік). За рік після перших 30 000 PLN без податку, залишається 30 000 PLN, з яких він сплатить 12% податку (це 3 600 PLN на рік).
• Кароліна заробляє 15 000 PLN на місяць (180 000 PLN на рік). Перші 30 000 PLN – без податку, наступні 90 000 PLN – під 12%, а решта 60 000 PLN (з суми понад 120 000) – під 32%. Тобто Кароліна заплатить 10 800 PLN (це податок 12% з 90 000) плюс 32% з 60 000 (що дорівнює 19 200 PLN). Разом її податок буде 30 000 PLN за рік.

Додатковий податок для багатих: У Польщі існує також так званий “солідарний” податок для дуже високих доходів. Якщо людина заробляє понад 1 мільйон PLN на рік, то з суми понад мільйон стягується додатково 4% податку. Це зроблено для того, щоб найзаможніші люди більше допомагали суспільству (ці кошти йдуть на спеціальні державні фонди солідарності). Для більшості людей цей податок не актуальний, а стосується лише дуже багатих.

Соціальні внески та їх розмір

Навіщо потрібні соціальні внески: Окрім податку на доходи, кожен працівник у Польщі сплачує соціальні внески. Ці гроші йдуть до системи соціального страхування (ZUS – Zakład Ubezpieczeń Społecznych) і забезпечують пенсії, виплати по інвалідності, допомогу по безробіттю тощо. Простіше кажучи, частину своєї зарплати ми відкладаємо (через державу) “на майбутнє” або на випадок хвороби/нещасного випадку.

Хто платить: Соціальні внески сплачуються двома сторонами:

• Працівник – тобто сам працівник відраховує певний відсоток зі своєї зарплати.
• Роботодавець – компанія або підприємець, який вас наймає, додає внески від себе за кожного працівника.

Розмір внесків: Загалом повна сума соціальних внесків становить приблизно 20-25% від зарплати (до певного ліміту зарплати). Ця сума ділиться між працівником і роботодавцем. Приблизно 13-14% із вашої брутто-зарплати (зарплати до податків) утримується як внески працівника, і ще близько 20% зверху сплачує роботодавець. Наприклад, якщо ваша офіційна зарплата – 1000 PLN брутто, то близько 137 PLN відрахують з вас на соціальне страхування, і ще близько 200 PLN заплатить ваша компанія до фондів. Усі ці кошти підуть на:

• Пенсійне страхування (майбутня пенсія).
• Страхування по інвалідності (на випадок втрати працездатності).
• Страхування від нещасних випадків (якщо травмуєтеся на роботі).
• Фонд праці та фонд гарантованих виплат (на випадок безробіття або банкрутства роботодавця).

Важливо, що є верхня межа (ліміт) для нарахування деяких соціальних внесків – дуже високі зарплати понад встановлену суму в рік більше не обкладаються пенсійними внесками. Це означає, що багаті теж сплачують внески, але не нескінченно, є стеля, після якої відсотки не беруться (щоб не було надмірних відрахувань).

Медичний внесок

Що це: Медичний внесок – окремий платіж, який йде на фінансування системи охорони здоров’я (державних лікарень, поліклінік тощо). У Польщі діє обов’язкове медичне страхування через Національний фонд здоров’я (NFZ). Кожен працівник платить частину свого доходу на медицину, і завдяки цьому всі резиденти Польщі мають право на безкоштовне базове лікування.

Скільки платиться: Медичний внесок складає 9% від доходу. Цю суму щомісяця утримують із зарплати працівника і перераховують до медичного фонду. Наприклад, із зарплати 1000 PLN брутто – 90 PLN піде на медичне страхування.

Раніше (до 2022 року) частину цього медичного внеску дозволяли віднімати від суми податку (тобто фактично трошки зменшувати свій ПДФО завдяки медвнеску). Але за новими правилами тепер цей внесок не зменшує податок – його треба сплачувати повністю. Тож зараз медичний внесок відчутно збільшує сумарне навантаження на зарплату, хоча заради справедливості, це плата за доступ до медичних послуг.

Для чого це потрібно: Сплачуючи медичний внесок, людина отримує право користуватися державною медициною в Польщі. Це схоже на те, як у деяких країнах працює медичне страхування: ви платите щомісяця, щоб потім у разі хвороби не платити величезні суми за лікування. У Польщі цей внесок обов’язковий, тож практично кожен офіційно працюючий має медичне страхування.

Особливості оподаткування фрилансерів та самозайнятих осіб

Хто такі фрилансери та самозайняті: Це люди, які працюють “на себе”. В Польщі багато осіб відкривають власну справу як одноосібні підприємці (польською це називається jednoosobowa działalność gospodarcza). Самозайнятий може бути фрилансером, консультантом, ІТ-спеціалістом, майстром тощо – тобто не є найманим працівником, а сам заробляє і організовує свою роботу.

Податки для самозайнятих: Загалом самозайняті особи також сплачують податок на дохід та внески, але є нюанси:

• Вибір системи оподаткування: Підприємець (самозайнятий) може обрати, як сплачувати податок з доходів від своєї діяльності. Є кілька опцій:
  • За загальною шкалою – тобто так само, як описано вище для фізичних осіб: 12% і 32% в залежності від доходу, з неоподатковуваними 30 000 PLN. Цей варіант вигідний, якщо дохід невеликий, бо можна користуватися пільгами і прогресивною шкалою.
  • За фіксованою ставкою 19% (лінійний податок) – підприємець може обрати сплачувати завжди 19% від прибутку, незалежно від суми. Цей варіант зручний для тих, хто заробляє більше, ніж поріг 120 000 PLN, щоб не стрибати на 32%. Але тоді не можна скористатися неоподатковуваним мінімумом 30 000 і більшістю податкових пільг. 19% лінійний податок часто вибирають фрилансери з високими доходами.
  • Єдиний податок з обороту (ryczałt) – це спрощена система, коли підприємець платить відсоток не з прибутку (доходи мінус витрати), а з усього обороту (виручки), але відсоток може бути значно меншим. Ставки річного податку-ryczałt різняться залежно від виду діяльності: наприклад, 8.5% для більшості послуг, 5.5% для виробництва або будівельних робіт, 17% для вільних професій тощо. Перевага – мінімум паперів і легкий підрахунок (береш всі надходження і множиш на свій відсоток). Недолік – не можна віднімати витрати. Така система вигідна, якщо у підприємця дуже малі витрати і відносно невисокі доходи.
  • Податкова картка (karta podatkowa) – історично існувала ще одна спрощена система, де податок – це фіксована сума на місяць, яку встановлює податкова (залежить від виду діяльності, міста тощо). З 2022 року для нових підприємців цю опцію скасували, але ті, хто був на картці раніше, могли на ній залишитися. Це підходило для дуже маленького бізнесу, наприклад, дрібних ремісників або власників кіосків: вони платили щомісяця визначену суму і більше нічого не рахували.
• Соціальні та медичні внески для самозайнятих: Підприємець повинен сам сплачувати за себе всі внески до ZUS та медичний внесок. Для них немає окремого роботодавця, тому 100% внесків платить він сам. Сума внесків для підприємця, на відміну від працівника, фіксована (не залежить прямо від доходу) – вона базується на середній зарплаті по країні. У 2023 році повний пакет внесків для малого бізнесу становив приблизно 1 400–1 600 PLN щомісяця (це пенсійне, соціальне та медичне страхування разом). Для нових підприємців є пільга: протягом перших 2 років вони можуть платити менші внески. Але в цілому навіть якщо фрилансер нічого не заробив у якомусь місяці, він мусить заплатити цю мінімальну суму внесків, щоб бути застрахованим. Медичний внесок для самозайнятих також становить 9% від їх доходу, але там встановлено мінімум (не менше ніж 9% від мінімальної зарплати). Якщо підприємець обрав лінійний 19% податок, для нього медичний внесок трохи менший – 4.9% від доходу (але не менше мінімуму). Для тих, хто на ryczałt, медвнесок фіксований залежно від величини доходу (чим більший дохід, тим більшу базу для 9% беруть).

Отже, фрилансери мають більше свободи у виборі, як платити податки, але вони самі несуть відповідальність за свої внески і податкові платежі. Багато молодих спеціалістів у Польщі працюють як самозайняті, бо це може бути вигідніше: при грамотному плануванні вони можуть платити менший податок (наприклад, 19% замість 32%) та оптимізувати витрати. Але потрібно пам’ятати, що соціальні гарантії (відпустка по хворобі, пенсія тощо) напряму залежать від сплати внесків.

Податки для бізнесу

Окрім податків для фізичних осіб, в Польщі є окремі податки для підприємств (фірм, компаній). Якщо ви відкриваєте компанію (наприклад, Sp. z o.o. – аналог ТОВ, або акціонерне товариство), ця компанія сплачуватиме свої податки. Основні податки для бізнесу – це корпоративний податок на прибуток (CIT) і податок на додану вартість (ПДВ). Також є деякі інші податки (на нерухомість, на діяльність тощо), але зосередимось на головному.

Корпоративний податок (CIT)

Що це: CIT (Corporate Income Tax) – це податок на прибуток компаній. Якщо фізичні особи платять PIT, то фірми платять CIT. Він рахується з прибутку підприємства – тобто з доходів мінус витрати.

Ставки CIT: Стандартна ставка корпоративного податку в Польщі становить 19% від прибутку. Це означає, що компанія віддає державі 19% свого чистого заробітку. Але для малого бізнесу є пільгова ставка:

• 9% – занижена ставка CIT для невеликих підприємств. Її можуть застосовувати новостворені компанії або фірми, чий дохід (оборот) не перевищує певного порогу (на рівні близько 2 мільйонів євро на рік). Тобто якщо підприємство маленьке, держава дає йому можливість платити податок на прибуток за ставкою 9%, щоб допомогти розвинутися.

Приклад: Якщо невеличка компанія заробила за рік 100 000 PLN прибутку, то за ставкою 9% вона сплатить 9 000 PLN податку. Велика компанія з прибутком 1 000 000 PLN за рік сплатить 19% – тобто 190 000 PLN податку.

Особливості: Деякі витрати компанії можуть зменшувати прибуток перед оподаткуванням (наприклад, витрати на зарплати, оренду, сировину тощо віднімаються від доходів). Тому бізнеси стараються оптимізувати витрати, щоб не платити податок з сум, які пішли на розвиток справи. Польща також запровадила особливий режим оподаткування прибутків, відомий як “Естонський CIT” (через схожість з естонською моделлю): малий або середній бізнес може взагалі тимчасово не платити CIT, поки не розподіляє прибуток (тобто не виплачує дивіденди власникам). Якщо компанія реінвестує прибуток, їй дозволяється відкласти сплату CIT. Цей режим добровільний і має умови, але він сприяє тому, щоб підприємства більше вкладали в розвиток, а не одразу виводили гроші.

Податок на додану вартість (ПДВ)

Що це: Податок на додану вартість (ПДВ, польською VAT) – це податок на споживання, тобто на продаж товарів і послуг. Коли ви купуєте в магазині, у ціні товару вже закладено цей податок. Продавець потім передає його державі. ПДВ є непрямим податком – його сплачує кінцевий споживач, хоча до бюджету його перераховують підприємства.

Ставки ПДВ: У Польщі основна ставка ПДВ – 23%. Вона застосовується до більшості товарів і послуг. Але на деякі категорії товарів ставку знижено:

• 8% – наприклад, на деякі види продовольчих продуктів, ліки, будівництво житла, громадський транспорт та інші визначені категорії.
• 5% – на основні продукти харчування (більшість харчів першої необхідності), книги і друковані видання.
• 0% – ця ставка використовується для експорту товарів (щоб продукти, які вивозяться за кордон, не обкладалися польським податком), а також для певних внутрішніх специфічних операцій (наприклад, міжнародні перевезення).
• Звільнення від ПДВ – деякі послуги звільнені від ПДВ. Наприклад, фінансові послуги (банківські операції, кредити), освітні послуги в державних закладах, поштові послуги. Це означає, що на такі речі ПДВ не нараховується.

Як це працює для бізнесу: Підприємці, зареєстровані як платники ПДВ, додають цей податок до ціни своїх товарів/послуг. Наприклад, якщо магазин продає іграшку за 123 PLN, то 23 PLN з них – це ПДВ, який потім піде державі, а 100 PLN – власне ціна іграшки для магазину. Підприємці мають право на податковий кредит з ПДВ: коли вони купують товари для свого бізнесу і сплачують ПДВ постачальникам, вони можуть відняти той сплачений ПДВ із суми, яку повинні віддати державі. Таким чином, бізнес платить ПДВ лише з “доданої” ним вартості.

Малий бізнес і ПДВ: У Польщі є поріг обороту, до якого компанія може не реєструватися платником ПДВ. Якщо за рік ви продаєте товарів/послуг менше ніж на 200 000 PLN, ви маєте право не стягувати ПДВ з клієнтів і не платити його державі. Це зроблено, щоб дрібні підприємці не потопали в податковій звітності. Багато зовсім маленьких підприємств (наприклад, ремісники, фотографи-початківці) спочатку працюють без ПДВ, поки не виростуть. Але щойно обіг перевищить 200 000 PLN за рік – доведеться зареєструватись платником ПДВ і почати додавати його до цін.

Спрощені форми оподаткування для малого бізнесу

Навіщо потрібні спрощені системи: Малий бізнес часто не має ресурсів на складний бухгалтерський облік. Тому в багатьох країнах є спрощені режими, щоб полегшити життя підприємцям. Ми вже згадували деякі з них у контексті самозайнятих осіб. Підсумуємо, які спрощені опції є для малого бізнесу в Польщі:

• Лінійний податок 19% – простий фіксований відсоток з прибутку для ФОПів (фізичних осіб-підприємців). Не залежить від суми доходу, що спрощує планування (але відрізає пільги).
• Єдиний податок (ryczałt) – відсоток з обороту, без ведення складного обліку витрат. Підходить для тих, у кого невеликі витрати. Ставки різняться за видами діяльності (наприклад, 8.5% для більшості дрібних послуг, 5.5% для певних видів діяльності, 3% для торгівлі тощо). Підприємець просто фіксує свій дохід і платить встановлений відсоток, і йому не треба рахувати прибуток.
• Податкова картка – фіксована сума податку на місяць. Хоча нові підприємці вже не можуть її обрати, цей історичний режим згадуємо, бо він був дуже спрощеним: мінімум документів, тільки щомісячна оплата встановленої суми. Це нагадує українську систему єдиного податку за фіксованою ставкою.
• Квартальні звіти для малого платника – як пільга: деякі малі фірми можуть не щомісяця, а щокварталу подавати звітність по ПДВ та авансові платежі з прибутку. Це зменшує адміністративне навантаження.

Отже, Польща надає кілька варіантів оподаткування, щоб малий бізнес міг обрати щось зручне. Це сприяє розвитку підприємництва, адже спрощує старт і ведення невеликої справи.

Пільги та знижки

Держава прагне підтримувати певні категорії громадян і стимулювати корисні для суспільства речі. Тому в податковій системі є різноманітні пільги, знижки та відрахування. Розглянемо основні з них як для звичайних людей, так і для бізнесу.

Податкові знижки для громадян

Неоподатковуваний мінімум: Як вже було сказано, 30 000 PLN на рік для кожної людини не оподатковуються. Це фактично найбільша “пільга”, бо звільняє від податку малозабезпечених і зменшує податок для всіх. Наприклад, за рік ви можете заробити 30 тисяч zł і нічого з них не платити державі.

Знижка на дітей (ulga na dzieci): Родини, що виховують дітей, отримують податковий бонус. Його суть: батьки можуть зменшити свій податок завдяки дітям. Сума знижки приблизно становить 1112 PLN на рік за першу дитину, ще 1112 PLN на рік за другу, близько 2000 PLN за третю і приблизно 2700 PLN за четверту і кожну наступну. Ці суми віднімаються від нарахованого податку. Якщо податку бракує, частину знижки навіть можуть виплатити грошима. Ця пільга заохочує народжуваність та підтримує сім’ї з дітьми. Наприклад, якщо подружжя має двох дітей, вони можуть зменшити свій спільний податок десь на 2224 PLN в рік.

“Zero PIT” для молоді до 26 років: Молоді люди в Польщі мають спеціальний бонус – якщо тобі менше 26 років, твій дохід від роботи не оподатковується ПДФО (до певного ліміту). Ліміт доходу – 85 528 PLN на рік. Така пільга означає, що студент або випускник, який починає працювати, отримує свою зарплату фактично без сплати податку на доходи (лишаються тільки внески). Це зроблено, щоб стимулювати молодь працювати легально і давати їм більше грошей “на руки” на старті кар’єри. Наприклад, 23-річний працівник із зарплатою 4000 PLN брутто отримає майже всю суму за винятком внесків, бо ПДФО для нього 0%.

“Zero PIT” для інших категорій: З 2022 року польський уряд розширив програму звільнення від податку для інших груп:

• Для сімей з 4 і більше дітьми. Батьки, які виховують щонайменше чотирьох дітей, звільняються від сплати ПДФО з доходів до 85 528 PLN (аналогічно як молодь). Це підтримка багатодітних родин.
• Для працюючих пенсіонерів. Люди, які досягли пенсійного віку, але вирішують продовжити працювати і відмовляються поки від пенсії, також не платять ПДФО з доходу до 85 528 PLN. Мета – заохотити старших залишатися на ринку праці, якщо вони можуть і хочуть, не обтяжуючи їх податками.
• Для тих, хто повернувся з-за кордону. Якщо громадянин Польщі або навіть іноземець, який раніше тут жив, провів за кордоном багато років (принаймні 3 роки) і вирішив повернутися жити та працювати до Польщі, для нього зробили “пільгу на повернення”. Практично це теж звільнення від ПДФО на доходи до певної суми (близько 85 000 PLN на рік) протягом кількох років після повернення. Це стимулює фахівців, що емігрували, вертатися додому.

Інші знижки: Існують і інші податкові відрахування, якими можуть скористатися громадяни:

• На інтернет – частина витрат на домашній інтернет можна відняти від доходу (але там невеликі суми і певні умови).
• На благодійність – якщо людина жертвує гроші на благодійні цілі, ці суми можна частково вирахувати з оподатковуваного доходу (тобто не платити з них податок).
• На реабілітацію – для людей з інвалідністю або які мають хворих на утриманні є особливі витрати (на ліки, обладнання), які дозволено вирахувати з доходу.
• Спільне оподаткування подружжя – подружні пари можуть подавати спільну податкову декларацію. Це вигідно, якщо в одного з подружжя дуже низький дохід або він не працює. Тоді суму податку рахують з половини спільного доходу, і фактично пара отримує подвійну неоподатковувану суму (30 000 PLN * 2) і меншу ставку на решту. Подібне право є у одиноких батьків (вони можуть розрахувати податок так, ніби доходи діляться навпіл між ними і дитиною, що по суті подвоює їхній неоподатковуваний мінімум).

Податкові знижки для громадян досить різноманітні. Вони дозволяють зменшити суму податку або взагалі не платити його в певних випадках. Це, з одного боку, зменшує надходження до бюджету, але з іншого – виконує соціальну роль (підтримка сімей, молоді, стимулювання корисної поведінки).

Податкові пільги для бізнесу

Підприємства теж можуть отримувати податкові стимули від держави, особливо якщо їхня діяльність приносить користь економіці. Ось деякі приклади пільг для бізнесу в Польщі:

• Знижена ставка CIT 9% для малих підприємств. Як згадувалося, невеликі компанії мають право платити менше (9% замість 19%). Це фактично пільговий режим, який полегшує навантаження на стартапи і малий бізнес.
• Податкові канікули в спеціальних зонах. У Польщі є спеціальні економічні зони або програми підтримки інвестицій (Polska Strefa Inwestycji). Якщо бізнес інвестує в певних регіонах чи галузях (створює завод, нові робочі місця), йому можуть на кілька років звільнити частково від податку на прибуток. Це стимул для інвесторів розвивати бізнес у тих місцевостях, які держава хоче підняти економічно.
• Науково-дослідні та інноваційні пільги. Компанії, що витрачають гроші на дослідження і розробки (R&D), можуть отримати додаткове відрахування. Зокрема, витрати на науку можна відняти від бази оподаткування двічі: один раз як звичайні витрати, другий – як особлива R&D-знижка. Це означає, що за кожен витрачений на науковий проект злотий фактично податок на прибуток зменшиться сильніше. Так держава заохочує інновації. Також впроваджено так званий IP Box – якщо компанія заробляє на патентах, винаходах, програмному продукті (інтелектуальній власності), вона може оподатковувати цей дохід за зниженою ставкою 5% CIT. Це стимулює високотехнологічний бізнес.
• Пільги для працевлаштування. Якщо фірма наймає певні категорії працівників (наприклад, людей з інвалідністю, молодь на практику), їй можуть давати знижки на соціальні внески або податкові кредити.
• Амортизація та інвестиції. Вартість обладнання, машин, будівель, які купує підприємство, не оподатковується одразу – вона поступово “списується” через амортизацію. У Польщі для малого бізнесу дозволені прискорені відрахування на інвестиції: можна частину вартості основних засобів одразу віднести на витрати (є навіть одноразова амортизація до певного ліміту). Це теж зменшує податок і заохочує оновлювати основні фонди.

Отже, бізнес, який інвестує, розвивається, впроваджує нові технології або діє в пріоритетних сферах, має можливість зменшити свої податкові зобов’язання. Польща конкурує з іншими країнами за інвесторів, тому пропонує досить привабливі умови для тих, хто створює в країні робочі місця та інновації.

Особливості податкового резидентства

Хто такий податковий резидент: Поняття податкового резидентства визначає, в якій країні людина повинна сплачувати податки зі своїх доходів. Зазвичай податковим резидентом є особа, яка живе в країні більшу частину року або має там “центр життєвих інтересів” (роботу, дім, родину). В Польщі людина вважається резидентом для оподаткування, якщо:

• Провела на території Польщі понад 183 дні протягом року (тобто більше половини року).
• Або має в Польщі центр особистих чи економічних інтересів (наприклад, постійну адресу проживання, сім’ю, постійну роботу).

Що дає резидентство: Податковий резидент Польщі сплачує податки з усіх своїх доходів по всьому світу у Польщі. Це означає, якщо ви живете в Польщі і там резидент, то навіть якщо отримали дохід десь за кордоном, ви повинні задекларувати його в Польщі (можливо, з подальшим уникненням подвійного оподаткування, про що нижче). Натомість нерезидент платить податки в Польщі тільки з доходів, які отримані в Польщі (наприклад, заробив гроші, працюючи тут, – заплатив тут податок, а те, що заробив у своїй країні, Польщі не показує).

Подвійне оподаткування: Багато людей сьогодні мають зв’язки з різними країнами. Щоб людині не довелося платити податок двічі з тих самих грошей у різних країнах, існують договори про уникнення подвійного оподаткування. Польща має такі угоди з багатьма державами (в тому числі з Україною). Ці угоди визначають, як вирішувати ситуацію, коли дві країни можуть вважати особу резидентом або коли дохід може обкладатися податком в обох місцях. Зазвичай або доходи розподіляються (кожна країна оподатковує тільки “свою” частину), або один з податків зараховується в рахунок іншого.

Приклад резидентства: Якщо ви переїхали на навчання чи роботу до Польщі і прожили там більшість днів у році, ймовірно, ви стали польським податковим резидентом. Тоді за рік ви маєте подати в Польщі декларацію і вказати всі свої доходи. Якщо при цьому ви ще щось заробили в Україні, то завдяки угоді між країнами, податок, сплачений в Україні, може бути зарахований або звільнений при розрахунку податку в Польщі (щоб не платити двічі). А якщо ви лише ненадовго приїхали і працювали в Польщі, але центр вашого життя лишився в Україні, то навіть якщо днів понад 183, може бути визнано, що ви не змінили резидентство. Тоді Польща вважатиме вас нерезидентом і стягне податки тільки з польських заробітків.

Чому це важливо: Коли людина стає резидентом, вона отримує також право на всі податкові пільги цієї країни. Наприклад, тільки резиденти можуть користуватися неоподатковуваним мінімумом, сімейними знижками тощо в Польщі. Нерезиденти (які просто отримують доходи в Польщі) часто не мають таких привілеїв і платять податок з перших зароблених злотих. Це слід враховувати іноземцям, які приїжджають на заробітки.

Особливості для іноземців

Польща стала домом для багатьох іноземців, особливо останніми роками. Серед них значну частку складають громадяни України, Білорусі та інших країн, які приїхали працювати або втекли від війни. Розгляньмо, як оподатковуються їхні доходи і які є нюанси.

Оподаткування доходів нерезидентів

Якщо іноземець працює або заробляє в Польщі, але не є податковим резидентом, він все одно має платити податок з польських доходів. Ось основні моменти:

• Робота за наймом: Коли іноземець офіційно влаштований на роботу в польську компанію, роботодавець утримує з його зарплати податок і внески так само, як з польського працівника. Різниця лише в тому, що нерезиденту може не надаватися неоподатковуваний мінімум і деякі знижки прямо під час розрахунку зарплати. Проте потім, якщо такий працівник подає річну декларацію і виявиться, що він став резидентом, можна все перерахувати з урахуванням пільг.
• Договірні та разові доходи: Якщо нерезидент отримує дохід за разову послугу або як фрилансер від польської фірми, часто податок стягується у вигляді фіксованого відсотка з виплати. Наприклад, багато видів виплат нерезидентам обкладаються 20% податком від суми (без вирахування витрат). Це стосується, наприклад, виплат за авторські права, гонорарів артистам, спортсменам, членам правління компаній тощо. Польська сторона просто утримує 20% і передає державі, а людина отримує “чистий” платіж. Якщо між країною нерезидента і Польщею є угода, то податок може бути меншим або не стягуватися (тоді треба надати довідку резидента своєї країни, і польська фірма може не утримувати цей податок).
• Підприємницька діяльність нерезидента: Іноземець може відкрити бізнес у Польщі або працювати як підприємець. В такому разі оподаткування буде таке ж, як і для місцевих (ті самі ставки і правила), але важливо, що для цілей резидентства враховується, де ця людина живе. Якщо вона більшість часу в Польщі – вважатиметься резидентом і оподаткується як місцевий підприємець. Якщо ні – може мати інший податковий статус.

Отже, нерезиденти сплачують податки тільки з польських доходів. Багато в чому процес виглядає автоматично: податкові агенти (роботодавці, замовники) самі відраховують податки. Нерезиденту важливо з’ясувати, чи не переплатив він, і чи не краще йому стати резидентом, щоб скористатися пільгами, особливо якщо він провів у Польщі майже весь рік.

Податкове резидентство для українців та інших мігрантів

Через війну в Україні з 2022 року мільйони українців опинилися в Польщі. Виникло питання: де вони повинні платити податки – в Україні чи в Польщі? Це непросте питання, і відповідь залежить від конкретної ситуації.

Правило 183 днів: Як згадувалось, якщо людина перебуває в Польщі понад 183 дні на рік, вона може стати податковим резидентом Польщі. Багато українців, які приїхали у 2022 році, досягли цього порогу. Але не всі автоматично стали резидентами, тому що враховується ще “центр життєвих інтересів”. Якщо українець, навіть пробувши більше півроку в Польщі, все одно мав тісні зв’язки з Україною (наприклад, там залишилась його сім’я, житло, або він планує повернутися), то за угодою про подвійне оподаткування можна вважати його резидентом України на той рік. В такому випадку він платить повні податки в Україні з усіх доходів, а в Польщі – тільки з того, що тут заробив, і то в режимі для нерезидента.

Перенесення центру життя до Польщі: Якщо українець фактично переїхав – перевіз сім’ю, орендував житло на довгий термін, почав працювати на польську компанію – тобто осів в Польщі, тоді він стає податковим резидентом Польщі з моменту приїзду. Тобто мусить задекларувати в Польщі і українські доходи теж (хоча за них податок, швидше за все, був сплачений в Україні, тож за угодою не доведеться платити повторно, але задекларувати треба). На практиці багато біженців не мали доходів в Україні після переїзду, тож їм треба було платити податки лише з польських доходів, як резидент.

Дистанційна робота з території Польщі: Цікавий випадок – коли українець фізично живе в Польщі, але працює віддалено на українську компанію, яка продовжує платити йому гроші на український рахунок. Договір між країнами говорить: якщо людина працює з території Польщі, то по ідеї цей дохід має обкладатися польським податком (бо місце фактичної роботи – Польща). В 2022 році польська влада оголосила, що буде гнучко підходити до таких ситуацій, розуміючи воєнний контекст. Але за загальними правилами, якщо такий працівник провів понад 183 дні в Польщі і не оформлював нічого офіційно, все одно може виникнути обов’язок заплатити тут податок зі своєї “української” зарплати. Для цього українському роботодавцю треба було б видати формуляр (IFT-1R), що він виплачував дохід нерезиденту, а сам працівник мав би подати польську декларацію. На практиці не всі це зробили одразу через непоінформованість. Влада Польщі, розуміючи ситуацію, не штрафувала масово, але рекомендувала розібратися з податковим статусом.

Спеціальні положення для біженців: Польща навіть дозволила українським біженцям добровільно обрати польське податкове резидентство без виконання формальних 183 днів, щоб вони могли скористатися пільгами (наприклад, безподатковим мінімумом, сімейними знижками) і легше оформити податки, якщо хочуть. Це було корисно для тих, хто знайшов роботу і планує залишитися надовше. Ті, хто цього не зробив, могли залишатися резидентами України на 2022 рік, а польська податкова обіцяла поблажливо підходити до визначення їх резидентства, враховуючи війну.

Інші мігранти: Для громадян інших країн діють ті самі правила: понад півроку – вірогідно резидент. Білоруси, росіяни чи інші, хто переїхав працювати до Польщі, через 183 дні стають резидентами і мають платити тут податки на загальних умовах. Вони теж можуть мати свої угоди про уникнення подвійного оподаткування з Польщею, які допомагають вирішити спірні моменти.

Висновок: іноземцям у Польщі важливо слідкувати за часом перебування і вирішити, де їхнє податкове резидентство. Якщо залишаються в Польщі надовго – краще стати польськими резидентами і скористатися всіма податковими правами (і обов’язками) тут. Якщо планують повернутися і зв’язки з батьківщиною міцні – можливо, вони продовжать вважатися резидентами своєї країни, а Польща для них буде лише місцем отримання окремих доходів.

Останні зміни в законодавстві

Податкове законодавство Польщі час від часу оновлюється. Останні роки принесли досить суттєві зміни, спрямовані на зменшення податкового навантаження на людей та стимулювання економіки. Розглянемо найновіші зміни та їх вплив:

• “Польський лад” 2022 року: З початку 2022 року в Польщі набув чинності пакет реформ, відомий як Polski Ład (Польський лад). Він приніс найбільші за останнє десятиліття зміни у податках. Головні моменти:
  • Зниження ставки ПДФО. Базову ставку податку на доходи фізичних осіб зменшено з 17% до 12%. Це означає, що мільйони працівників почали віддавати менше податку з зарплати, що збільшило їхні “чисті” доходи.
  • Збільшення неоподатковуваного мінімуму. Раніше він був дуже малим (однаково 3091 PLN на рік для всіх), а став 30 000 PLN. Це радикальне підвищення, яке звільнило від оподаткування доходи багатьох низькооплачуваних працівників і пенсіонерів.
  • Підвищення порогу для 32% ставки. Межу переходу на вищу ставку збільшили з ~85 000 PLN до 120 000 PLN. Таким чином, люди з середніми доходами довше сплачують лише 12% і пізніше досягають високої ставки 32%.
  • Скасування відрахування медичного внеску. Як згадувалося, раніше 7,75% із 9% медичного внеску можна було відняти від податку. Польський лад прибрав цю можливість. Через це фактично податкове навантаження для деяких категорій (особливо підприємців на лінійному податку) збільшилось, адже вони втратили податковий кредит за медичним внеском.
  • Нові “Zero PIT” пільги. Введено податкові звільнення для молоді, сімей 4+, пенсіонерів- працівників та поверненців (про які ми розповіли вище). Це мало заохотити відповідні групи бути активними в економіці.
  • Середній клас – спеціальна знижка (і її скасування). Спочатку впровадили складну формулу знижки для середнього класу (для тих, хто заробляє ~68–133 тисяч PLN на рік), щоб компенсувати їм втрату відрахування медичного внеску. Але вже в середині 2022 року цю знижку вирішили скасувати, натомість просто знизили ставку до 12%. Таким чином спростили систему: менше виключень, просто нижча ставка.
  • Зміни для бізнесу: Польський лад вводив мінімальний податок на прибуток корпорацій (щоб великі компанії, що показують нульовий прибуток і не платять CIT, все одно щось платили). Цей мінімальний CIT був 10% від певної бази, але його впровадження відклали, бо бізнес розкритикував цю норму. Також спростили умови для “естонського CIT”, щоб більше фірм могли ним скористатися. Було також змінено правила амортизації для орендованого майна фізосіб (тепер орендодавці повинні платити податок тільки за схемою ryczałt).
• Зміни 2023 року: В другій половині 2022 польський уряд вніс корективи до реформ, тож на 2023 увійшли в силу такі уточнення:
  • Залишено всі ті знижені ставки і високий неоподатковуваний мінімум.
  • Остаточно ліквідовано “податкову картку” для нових підприємців (як уже згадувалось).
  • Встановлено, що дохід від здачі житла в оренду фізичними особами можна оподатковувати лише за схемою ryczałt (8.5% до 100 тис. доходу, 12.5% понад цю суму), і більше не можна обирати оподаткування за загальною шкалою з відрахуванням витрат. Це спростило і уніфікувало правила оренди.
  • Впроваджено можливість частково відраховувати медичні внески для підприємців на лінійному і ryczałt податках. Після того, як у 2022 їм зовсім відмінили відрахування, з 2023 дозволили хоч трохи: лінійники можуть відняти до 8700 PLN на рік, а ryczałтовці – 50% заплаченого медичного внеску. Це трохи полегшило їхнє навантаження.
  • Зрівняно податкові пороги для пенсіонерів і самозайнятих молодих з іншими (до 26 років також 85 528 PLN звільняється, раніше було менше).
• Плани на майбутнє: Станом на 2024–2025 роки Польща продовжує вдосконалювати систему. Наприклад, говорять про подальше спрощення звітності по ПДВ (пакети SLIM VAT), електронні фактури (запуск системи e-Faktura), зміни в податках для електромобілів, тощо. Але всі ці зміни точкові. Найбільший вплив на щоденне життя мали реформи 2022 року, що знизили податки для більшості працівників.

Висновок щодо змін: Останні зміни вигідні для великої частини населення – податкове навантаження на низькі та середні доходи стало меншим, система стала простішою (менше винятків, більше прямого зменшення ставок). Для бізнесу держава теж робить кроки назустріч: менші ставки для малих компаній, стимули для інвестицій. Звісно, будь-які зміни спершу викликають плутанину – польські бухгалтері багато вчилися наново у 2022 році, а люди чекали повернення переплачених податків. Але загалом податкова система Польщі рухається в напрямку спрощення і підтримки як громадян, так і підприємців.

---

Сподіваємося, ця стаття допомогла розібратися в основах оподаткування Польщі. Як бачимо, система містить різні елементи – від податку на доходи і ПДВ до соціальних внесків – але всі вони мають свою логіку і призначення. Польща прагне бути привабливою країною для роботи і бізнесу, тому намагається балансувати податки, аби і наповнювати бюджет, і не надмірно обтяжувати платників. Для звичайної людини важливо знати свої податкові права (наприклад, про пільги) та обов’язки (вчасно подати декларацію, якщо треба). Якщо ви плануєте жити чи працювати в Польщі, розуміння цих правил допоможе уникнути непорозумінь і ефективно розпоряджатися своїми фінансами.

Джерела

1. Podatková systema Pol’šči – Вікіпедія українською мовою. Опис податків у Польщі, ставки ПДВ та ПДФО, дані станом на 2020 рік.
2. Taxation in Poland – Вікіпедія англійською мовою. Детальна інформація про польську податкову систему, включаючи зміни 2022 року, соціальні внески та податкові пільги.
3. Poland Taxes 2023 – Worldwide Tax. Огляд податкових ставок у Польщі (ПДФО 12%/32%, лінійний 19%, CIT 19%/9%), правила резидентства та пороги.
4. “Record tax cuts – more money in citizens’ wallets” – Прем’єр-міністр Польщі (gov.pl). Прес-реліз від квітня 2023 про рекордне зниження податків: наведено нові ставки, неоподатковуваний мінімум 30 000 PLN, поріг 120 000 PLN, пільги “Zero PIT” для молоді, сімей 4+, пенсіонерів і т.д.
5. Association for Legal Intervention (interwencjaprawna.pl) – стаття “Де я плачу податки, якщо я громадянин України і прожив у Польщі більше 183 днів?”. Роз’яснення щодо податкового резидентства українців під час війни, правило 183 днів і центр життєвих інтересів, оподаткування віддаленої роботи.
6. Neotax.eu – блог, стаття “Updates in a Polish tax system for Ukrainians” (01.02.2023). Пояснення для українців про податкове резидентство після 183 днів, терміни подання декларації, приклад податкових пільг (згадано знижку 1112 PLN на дитину).
7. PwC Tax Summaries – розділ “Poland – Individual – Taxes on personal income” (оновлено станом на лютий 2025). Офіційний огляд: ставки ПДФО, правила оподаткування бізнес-доходів (лінійний 19%, ryczałt, скасування нових карток), спеціальні правила для нерезидентів (20% з окремих доходів), солідарний збір 4% з понад 1 млн PLN.
8. RSM Poland – стаття “Major Changes in legislation in 2022 known as the Polish Deal”. Аналіз ключових змін “Польського ладу”: нові ставки, підвищення пільг, революція з медичним внеском для підприємців, пільги для тих, хто повернувся, мінімальний CIT тощо.